Тиран
Один, посеред біснуватої юрби,
В скляному кубі і жилеті із кевлару,
Стояв тиран оскаженілої орди,
Живий неначе, але схожий на примару.
По волі господа чи з глузування сатани,
Країна жити ця під батогом воліла.
Тож панували нею Каїна сини,
А поміж ними сірість володіла.
І ось перед народом новий людожер,
Хмільний від крові немовлят невинних.
Що душ людських вже тисячі пожер,
В глибоких нетрях бункерів огидних.
Підступний внук державницьких катів,
Що помстою шляхи до влади прокладають,
І заздрістю до тих, хто з розумом на «ти»,
І підлістю, яка із лестощів зростає.
Неначе цезар, що зійшов на небеса,
Кидає поглядом своїм із височині.
На вкляклі на колінах племена,
Які є влади джерелом непогрішимим.
Гримлять цепами шолудиві пси,
Покірно стережуть геть обвітшале тіло.
Пащеки роззявляючи на тих,
Небагатьох, кого це тіло не доїло.
Опричники й заплічних справ майстри,
Знарядь своїх руків’я лагідно голублять.
Готові за командою рубати і сікти,
І голови стинати правдолюбам.
Свою злощасну долю поєднавши,
Із долею країни, що йому дісталась.
У бій когорти відсилає маршем,
А у свідомості на вік закарбувалось:
- Ти народився, щоб пропасти молодим,
Немає ні свободи, а ні вибору, ні волі.
Є тільки борг перед Вітчизною святий,
А значить, борг святий переді мною.
Достоту виконай його, життя віддай,
Звільнися від священного обіту.
За честь померти крівцею воздай,
Вона мені і Батьківщині необхідна.
Полки простують в повній німоті,
Назустріч сонцю, що за обрієм сідає.
І там згоряють у пекельному вогні.
Пустою жертвою, як заповів хазяїн.
А він стоїть ні мертвий ні живий,
Байдужий до принесеного дару.
В оточенні мерзенної юрби,
В скляному кубі і жилеті із кевлару.
ID:
976282
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Політичний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 08.03.2023 08:10:12
© дата внесення змiн: 08.03.2023 08:10:12
автор: Костянтин Вишневський
Вкажіть причину вашої скарги
|
