Сидить на небі дівчинка
з блакитними очима!
Волосики білесенькі
і губки як перлина!
У берюзовій шапочці,
ковтині берюзовій,
і сумочка на плечиках
та коник там чудовий!
І два її бамбончкика:
для тата і для мами,
Чекає на їх рученьки,
коли назве батьками!
Коли солодке мамине,
розсмокче молочко,
а батько заколисує,
на день разів із сто!
Їм мило посміхається,
цікаво з ними грається!
Між ними прокидається
та світом надивляється!
І хай росте вродлива!
Красуня! Всім на диво!
Буде вона щаслива!
Кохана та кмітлива!
