Хочу в тебе запитати так, щоб ти не знав
Що запитую то в тебе я
Бо боюся відповіді й слів
Що постануть в твоїй голові
Хочу розказати, щоб не знав
Не подумав лишнього собі
Щоб не зіпсувати те, що в нас
Не впав в сум і не засудив
:
Я хочу дивитись в очі довго
Вії не зімкнувши та прискіпливо
Хочу тебе вчарувати, вгамувати
Втамувати прагнення тебе
Втілити в життя, що сильно хочу
Знітившись, відвести погляд вбік
Не пускати тебе до півночі
Не пускати спати на той бік
Поколюся шорстким підборіддям
Віднайду десь вище м’які губи
Повиляю колами навколо
Заманю, а потім розчарую
Розкручу клубок твоїх заплутань
Бо не можеш сам, ну скільки можна
Цикл фенікса повторювать по сто раз
Перестань вдавати з себе бога
Не скажу нічого, як не схочеш
І як схочеш, ніц не розкажу
Сам здогадуйся, іди навпомац
Ти ж любиш темряву та чорноту
