Мене засмучують невдалі справи,
Без смаку страви і прості напої.
Голодний, помира від спраги,
Без діла лихо точно скою.
Не помагають чудодійні трави,
Не маю при собі води святої,
Ще гордість є не пить з під крана.
Нема нічого під рукою...
Як кликав допомогу — марно.
Об тишу вдарився ногою.
Коли один, то всі по парах,
Програв давно у цьому бою.
Я остаточно закінчився,
Я назбирав свої кошмари.
І з ними, думав, залишився,
Та навіть в них - свої примари.
