*****
Солодка, наче мед, надія
Про те, що ця війна
Мине, неначе сонце, гріє
Мене. Впаде стіна,
Що нас від миру розділяє.
В душі та серці нині
Зі мною кожен поділяє,
Хто вірний Батьківщині,
Надію цю. Вона здійсниться,
Утілиться в життя.
Жорстока ця війна скінчиться
І вже без вороття.
Її кінець ми наближаєм
Із кожним днем. Ця днина,
В яку всіх ворогів здолаєм
І наша Батьківщина
У мирі й згоді процвітати
Лиш буде, вже ось-ось
Настане. Буде панувати
В нас мир. Щоб це збулось,
Своїх усіх сил докладаєм
В бою із ворогами.
Ми їх уже перемагаєм.
Земля, що під ногами,
Могилою для них всіх стане,
Якщо не підуть геть.
Війна, неначе сніг, розтане.
До них же прийде смерть.
Їм не дамо свободу й волю,
Мов квіти, розтоптати,
А з ними і щасливу долю.
Ми будемо їх мати,
Хай і своє життя покласти
Нам прийдеться навік,
Та не посміємо ми впасти
До ніг ворожих ввік.
Євген Ковальчук, 19. 05. 2022
