Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Макс Дрозд: Вишня - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Прозектор, 15.07.2023 - 12:40
Чудово, Максе! Вже вкотре Ви вдало вплітаєте образ цього дерева у власні твори, чи буде ще? Сподобалось Р.S. Дозволю Вам показати, як я бачу цей твір (підкоригував розмір і, частково, наголоси). Може, Ви все ж полишите свою авторську впертість і дещо захочете змінити) Вишне, моя кароока вишне, Підіймай, підіймай мене вище! Вище грон своїх, вище і неба – Мені іншого в світі не треба. Вишне, моя безнадійна вишне, Чом же вітер між нами знов свище? Я, мов бджілка, на квіт твій присяду, Я ітиму, лишу світ позаду! Вишне, моя недоспіла вишне, Забери, забери мене вище! Я стомився між раєм та пеклом Все блукати у цю літню спеку! Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам.Вишні значать для мене зовсім інше, вони - певний прообраз. І звісно ще будуть вони у моїх віршах. Точніше, є в уже написаних (у літніх вони, здається, фігурують в 1/2 від кількості написаних за червень), але я поки притримаю ті вірші на пізніше, й пориюся у своїх весняно-зимових "заначках" А вишні будуть. Вони мені болять. Ви круто бачите, але мені незручно читати його вголос. Особливо речення: "Чом же вітер між нами знов свище?", - забагато "ж" в поєднанні з "з". І речення% "Все блукати у цю літню спеку", - мені так не подобається частинка "у цю", що аааах! Я всі свої вірші читаю вголос. Можливо, на папері краще Ваш варіант, але я (звісно ж, хто б сумнівався ) залишу свій. Проте, такий обмін ремарками - безцінний! Дякую! Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Звісно.Ламана рима й збитий ритм - моє все! Talia, 14.07.2023 - 01:14
Нет ни рая, ни ада, Но среди променада Одинокие души По пустыне всё кружат, Ищут в жизни покоя, В одиночестве стонут. Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вдячний за прочитання й експромт
|
|
|