*****
Вічно ця війна тривати,
Звісно, що не буде.
Україна – наша мати
Рідна все ж здобуде
Перемогу. Усміхнеться
Їй щаслива доля.
Ця страшна війна минеться.
Пройде ця недоля,
Що безжалісно терзає
Серце, душу, тіло,
Бо на фронті в бій вступає
Кожен жовнір* сміло,
Захищаючи країну –
Нашу рідну мати –
Сонцесяйну Україну.
І її віддати
Ворогам тим не посміє
Жоден і повіки,
Навіть хай життя, що спіє
Лиш іще, навіки
У запеклому двобої
Пройде все, минеться.
Адже вічнії герої,
Бо про них не стреться
Пам’ять в нашого народу
Ввік. Їм віддавати
І за волю, й за свободу,
За які віддати
Їм життя прийшлося, будуть
Нинішні й прийдешні
Покоління, що прибудуть
У краї тутешні,
Щоби жити й процвітати
В згоді та у щасті,
А не важко воювати
У війні-напасті.
*Жовнір – тут діал. Солдат
Євген Ковальчук, 17. 06. 2022
