Коли зустріла несподівано тебе,
У серці ожили минулого картини, –
Розсипані, як зорі в синяві небес,
Неначе різнокольорові намистини.
Я пригадала юності часи святі,
Й приємне почуття по серці розлилося
І розчинилось у весняній теплоті,
Обвіяне забутим подихом тих років.
На тебе я дивлюсь, неначе уві сні,
Поволі впізнаю твого обличчя риси,
І оживає почуття минулих днів,
Що ти назавжди у душі моїй залишив.
Не тільки в спогадах моїх воно живе,
А тут саме життя заговорило знову,
Засяяло в очах сузір’я рокове,
Довірливо відкрилось серце для любові.
10.08.2016
