UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Прозектор: І знов пишу: її кохаю… - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Irкina, 02.10.2023 - 14:48
Трішки нагадало за настроєм і ритмікою лист Тетяни до Онєгіна..   Якщо це не просто нарис про кохання - то є вірогідність,що почуття пронесеться крізь все життя.. Гарно.. 
NikitTa, 30.09.2023 - 23:46
  Є люди-каталізатори,вони пробуджують нашу любов,вони-джерело нашого натхнення на все життя.За це їм треба дякувати.Мені відомо те,про що Ви написали.
Артур Дмитрович Курдіновський, 30.09.2023 - 02:02
Тільки справжнє кохання може диктувати такі відверті, красиві, пристрасні рядки. Поети кохають по-особливому. Вірш неперевершений!
Ярославко відповів на коментар Артур Дмитрович Курдіновський, 30.09.2023 - 12:25
Згоден, і писати про свої почуття вміють добряче) Велике спасибі, завше Вам радий
Галина Лябук, 29.09.2023 - 10:37
Гарно, пристрасно, щиро і так відчутно, як грає у Вас ще молодеча кров. Чудова лірика про вічне почуття. 
Горова Л., 29.09.2023 - 00:03
Гарно!Горіть, юний друже, у палких бажаннях! Ці роки і відчуття незабутні! 
Ярославко відповів на коментар Lost Angel, 28.09.2023 - 22:56
Отже, недарма паперу зізнавався) Щиро вдячний
Віктор Варварич, 28.09.2023 - 20:06
Супер. І цілував щодня б усюди, Туди, й де сонце не дістане: У пліч овали, юні груди Та у принади нижче стану... 
Шарм, 28.09.2023 - 20:00
Кохання піде, як і прийшло, а поезія залишиться назавжди... відверта, щира романтика!
Zorg, 28.09.2023 - 18:57
Я искал в этой женщине счастья,А нечаянно гибель нашел. Не ходите по краю, молодой мастер. Оно того не стоит. И по нашей улице ещё пройдет инкассатор, как говорят воры в шутку. Что такое женщина? Всего лишь коробочка монпансье. Вышел сласть, выкинь и забудь! Ибо дальше рутина, разочарование, алкоголизм и прочие душевные недуги. Говорят есть такая теория стакана воды. Двум людям нужно сойтись так легко, как выпить воду из сосуда. Когда вы станете истым мастером, рядом с вами будут восседать молодые да чернобровые. А нынешняя ваша пассия постареет и будет не интересна совсем. Стремитесь к славе, а длинные женские ноги к ней прилагаются всегда.
Не був би Зорг Зоргом, якщо б не написав подібне) Знаєте, я, хоч і не цілком, але здебільшого погоджуся зі сказаним. Я мав не один шанс піти в загул з якоюсь дівицею, та просто не ношу такого палкого бажання. За свої дев'ятнадцять лише за руку тримався - звісно, місцями хотілося й більшого, та не рвався до того. А протягом останніх місяців й збагнув, що моя муза нині більш абстрактна, ніж реальна. Я себе почуваю сповна комфортно і наодинці, бо тямлю: до літаючої друкарської машинки, як у Сосюри, чи до посуду, як Ви писали в "Марлені", дійти ніколи не пізно)
Щодо рядків з того вірша - не читав його раніше, для себе б підкреслив (особливо нині): Я не знал, что любовь — зараза, Я не знал, что любовь — чума. ...Пусть целует она другого, Молодая, красивая дрянь.  Подальший курс поезій братиму від свого попереднього вірша - час шукати Зорю щастя на всіяному зірками безмежному небосхилі. Вдячний за прочитання і слушний відгук, заходьте ще
Катерина Собова, 28.09.2023 - 18:53
Яке це щастя, що є ручка і папір, де можна материлізувати всі свої мрії і почуття! Вірш захоплює своєю щирістю!
Ярославко відповів на коментар Катерина Собова, 28.09.2023 - 22:42
Ну, хоча б так) Дякую за прочитання
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||
