Викликає страх
В кожного війна,
Адже коїть жах
Лиш страшний вона,
А точніше ті,
Що її ведуть
В миті непрості,
Як бої ідуть.
Ця війна, що зла
Повна через край,
І до нас прийшла,
В наш коханий край,
Що лише один
В кожного із нас,
В кожної з родин,
Що живе в цей час
В нім. Війна іде.
Точаться бої.
Їхній гул гуде,
Що й птахи свої
Гнізда в тую мить
Покидають. В нас
Серденько щемить
І в душі погас
Радості вогонь.
Сум лиш роздира.
В свій міцний полон
Нас він забира.
Та війна мине.
Й радості вогонь
Знову огорне
Серденько, либонь,
Й буде зігрівать.
Будемо радіть
Ми й пісні співать.
Ніде правди діть.
Євген Ковальчук, 19. 09. 2022
