Душа моя солов*їна, спокою не знає,
Чи то печаль, чи то радість, а вона співає,
Знай, співає моє серце соловейком в гаї,
Своє щастя й своє горе в піснях виливає.
Коли бачить біль, чи смуток, співає сумної,
Коли бачить людське горе, немає покою,
Рветься душа й пісня лине до Бога сумная,
Співа душа і день і ніч, спокою не знає.
Коли радісно на серці, то душа співає,
Так, неначе соловейко в зеленому гаї,
Коли сумно, сичем виє, мов дитя голодне,
Виливає людське горе у пісні народні.
Якщо дав Ти мені Боже душу солов*їну,
Дай можливість дарувати ці пісні Вкраїні,
Хай настане Перемога, хай співають люди,
Я для Тебе, Святий Боже співать пісні буду.
Якщо дав Ти мені Боже душу солов*їну,
Дай можливість дарувати ці пісні Вкраїні,
Хай настане Перемога, хай співають люди,
Я для Тебе, Святий Боже співать пісні буду. Краще і не скажеш. Чудовий твір.