Шкода українці, чому ви не дружні.
НЕ здатні боротися разом зі злом.
Ви в згоді були б надзвичайно потужні.
І ладні здолати злодіїв гуртом.
Взяти хоч би ці грабіжницькі ціни.
Щоб всі припинили платити цілком.
Була б перемога, навряд чи б посміли.
Їх знов підіймати без всяких основ.
А просто мовчати та соплі жувати.
Терпіти, сопіти, ковтати грабіж.
Хіба таке личить і честь треба знати.
Усіх спекулянтів у рамках тримати.
Злочинні їх справи завжди присікати.
Хоч би по валютам злодійство кінчати.
А винних по тюрмам надійно тримати.
Щоб більш не могли Україну валяти.
То що українці чи варто чекати?
Що хтось все за нас буде справно долати.
Мабуть уже досить нам в дурнях блукати.
Пора зрозуміти, схотіти і взяти.
Та долю більш не проклинати.
А нею вправно керувати.
щоб справи всі контролювати.
Народні спілки треба мати.
Негайно їх організувати.
Від зла народ щоб захищати.
18.10.16. В.Назаренко.
Безцінний талант.
Радість, радість де ти є.
Як тебе впіймати.
Ціль життя - буття твоє.
Треба здобувати.
Кожен шлях свій пізнає.
Тебе отримати.
Той багатства дістає.
Щоб в них тебе мати.
Тому слава надає.
Себе величати.
І від того настає.
Радість немовляти.
Та наркотики вживає.
Курить, пє та все гуляє.
Любих радощів шукає.
Та в кінці кінців конає.
В інших радість убивати.
Нищити або знущатись.
Садизм постійно проявляти.
Свою нікчемність забавляти.
Інший інше визнає.
На гору дику шлях долає.
У нього поняття своє.
І в цьому радощів жадає.
То ж кожен хобі своє знає.
Шлях до радощів шукає.
І різні задуми втіляє.
Своїм бажанням потурає.
А дехто талант безцінний має.
З нічого радість здобуває.
І її запросто тримає.
Коли захоче визиває.
13.11.16. В.Назаренко.
Хто розумний.
Хто здоровий той розумний.
А хто хворий той дурний.
Хто з цим згоден той розумний.
А не згоден то дурний.
Усе інше як здоровий.
Має змогу досягти.
Кому гірше коли хворий.
Все втрачає від біди.
І винує не себе він.
Бога, чорта як завжди.
Забуває як ведеться.
Що розум для життя дається.
17.11.16. В.Назаренко.
На добро.
Здорове, гарне, міцне тіло.
Постійно радощів хотіло.
Душі такого теж кортіло.
Щоб життя це загадкове не марніло.
Все зростало, багатіло.
Та добром оволоділо.
21.11.16. В.Назаренко.
Прозріння.
Будь здоровим, гарним, сильним.
Будь розумним і спокійним.
Долати труднощі умілим.
А краще бути вкрай прозрілим.
Передбачливим, чутливим.
Щоб їх уникнути-кмітливим.
21.11.16. В.Назаренко.
Роздуми.
Ця легенда вряд чи правда.
Що біблія довідка владна.
Та все ж знайшлась частина знатна.
І правдива й благодатна.
В основі є подія ладна.
Добро підтримувати здатна.
Про те як богом первоздатна.
Людина харчувалася порядна.
Та згодом не те зїла ненаглядна.
І бог прокляв і вигнав, стала не придатна.
І сатані віддав на муки та страждання.
Той їсти все дозволив без вагання.
Пекти, варити, смажити збирання.
Непотріб калапуцяти на їжу за бажанням.
Себе дурити, обрікати на страждання.
Прокляття боже так втіляти як призвання.
14.12.16. В.Назаренко.
Що живі тому радійте.
Відчувайте, розумійте.
Як живі завжди радійте.
Про життя постійно мрійте.
Йому дякуйте та вірте.
Постарайтесь не старійте.
Життя це чудо, то ж оціньте.
На самотік його не киньте.
А всяк підтримуйте, радійте.
Для того розум свій задійте.
Не втрачайте, не хворійте.
Благодаттю володійте.
26.12.16. В.Назаренко.
gorny@yuri-gorny.ru
Відгукнеться.
Життя, життя, складне, складне.
Повік не розберешся.
Живи учись, живи учись.
Колись та схаменешся.
Навіщо це, навіщо те.
Завжди за щось спіткнешся.
Те підійде, те відійде.
Хотінь не обберешся.
А все те кажуть в голові.
Повір чи промахнешся.
Думки зміни, впіймай нові.
Можливо обійдешся.
І тим що є, якщо твоє.
Напевне перебєшся.
Менше хотінь, менше страждань.
Здоровя збережеться.
Воно одне, вкрай дороге.
Утратиш не вернеться.
Знайди своє, як розум є.
Добром все відгукнеться.
7.01.17. В.Назаренко.
Відгук на глумління над
прахом українського поета.
Людство, людство жадібливе.
Вічно дике та злобливе.
Дурне, злодійське, вкрай брехливе.
Творіння сатани жахливе.
Жити по совісті не хтиве.
Саме для себе не щасливе.
До слави вічно похітливе.
В змаганнях різних дратівливе.
Ганьби видань не соромливе.
Навіщо ти таке шкідливе.
Творіння розуму примхливе.
Хіба для пекла нечестиве.
16.01.17. В.Назаренко.
Не помилися.
У житті завжди ворожі.
Непригожі помилки.
Хто уникнути їх зможе.
Зможе жити залюбки.
То ж дивіться, стережіться.
Думайте не торопіться.
Чи моліться, чи просіться.
Та глядіть не помиліться.
Не спіткніться, обійдіться.
Якщо треба, поверніться.
Обережно розберіться.
З лихом вправно розменіться.
Не лініться, просвітіться.
Не відкладно підучіться.
Своєчасно схаменіться.
На дурниці не зловіться.
Це важливо, придивіться.
Памятайте, бережіться.
Бути вправним присягніться.
Життя складне, не промахніться.
23.01.17. В.Назаренко.
А інакше нащо жити.
Світе, світе ти для чого.
Дай нам чітко зрозуміти.
Чи для чого, чи для кого.
Ми повинні отак жити.
Жити, жити та тужити.
Потерпаючи від злого.
А нам хочеться любити.
Та добра побільш творити.
Хоч не вмієм ще такого.
Заважають паразити.
Доконають вкрай любого.
З ними треба покінчити.
Не лишаючи срамного.
Хоч не вмієм ще такого.
Вони вміють нас дурити.
Оббирати та сварити.
Вчити як нам треба жити.
Їх потреби довольнити.
Та брехню їхню терпіти.
Ось і тягнем дохідного.
Нам би треба зрозуміти.
Спільно діяти зуміти.
Для себе добро творити.
Інтереси боронити.
Тоді зникнуть паразити.
А точніше то бандити.
Без них добре буде жити.
То ж давайте так чинити.
Будуть діти наші зріти.
І життю завжди радіти.
А інакше нащо жити.
16.02.17. В.Назаренко.
Не коріться.
Українці схаменіться.
Що коїться розберіться.
Бандюги при владі, придивіться.
Україну нищать, не змиріться.
Вас грабують, спохватіться.
Народ вимирає, вже боріться.
Бандюг у тюрми, не баріться.
Бо буде пізно, стережіться.
Кацапська тактика, просніться.
У рабство тягне, не коріться.
На волі жити пристрастіться.
І більш ніколи не ганьбіться.
Правда з вами, то ж візьміться.
Вірним способом спасіться.
За дітей своїх боріться.
У перемогу вірте, не спіткніться.
Переможите, держіться.
25.02.17. В.Назаренко.
Кріпись.
Кріпись життя як невдачі.
Кріпись не здавайся.
Борись, шукай шлях удачі.
Борись, розбирайся.
Дивись, думай про задачі.
Дивись, розвивайся.
Колись будуть і віддачі.
Колись, сподівайся
Учись жити без нестачі.
Учись, домагайся.
Чомусь добро без роздачі.
Чому здогадайся.
Якісь в бутті діла чортячі.
Якось управляйся.
Щось основи не добрячі.
За щось та тримайся.
17.03.17. В.Назаренко.
Іго.
Жени кацапню з України.
Жени, не вагайся.
Наші біди з їх провини.
І не сумнівайся.
Вони підлі наче свині.
Згадай, розбирайся.
Голодомори та катівні.
Війни та Сибір проклявся.
Невже терпіти ми повинні.
Народе звільняйся.
Іго кацапське в Україні.
Чим скоріш кінчайся.
20.03.17. В.Назаренко.
Схаменіться придурки.
Знов весною сонечко пригріває.
Знов природа навкруги оживає.
Абрикоса квіточки розкриває.
Бджілка з них своє відбирає.
Пташка теж своє щось шукає.
Очевидно до гніздечка збирає.
А в перервах пісню співає.
Про що в ній ведеться ніхто не вгадає.
Все живе лиш про добро задум має.
А добро те різне буває.
Всеодно його життя здобуває.
То ж добра на всіх вистачає.
Лише дурнів воно обминає.
У людей це частіше буває.
Як жадоба когось задовбає.
Воювати за щось починає.
На жаль дурнів поки вистачає.
Хто крім них воювати бажає.
На сусідів своїх нападає.
А навіщо це дідько лиш знає.
Вочевидь в пеклі все допитає.
Там жадоба вже владу втрачає.
Підла душа лише муки приймає.
І на дурість вину всю звертає.
Схаменіться придурки волає.
3.04.17. В.Назаренко.
Навіщо світ без наркоти.
На біса людям те здоров"я.
Горілку, пиво подавай.
Цигарку, наркоту з просоння.
Та вчасно, і не забувай.
Яке приємне безголов"я.
Ну ніби просто рай.
Десь пропадає безтолков"я.
Лягай де хоч відпочивай.
Не обійдеться без злослів"я.
Хоч світ за очі тікай.
Потрібна чарка для похмілля.
А без неї хоч конай.
Знайшов і знов благоговіння.
Свято, не свято випивай.
Добро в житті як є везіння.
А якщо ні, то йди шукай.
Та біс не спить, таке творіння.
Цироз в печінку підсила.
Тоді кінчається говіння.
І все кінчається сповна.
11.04.17. В.Назаренко.
Срамота.
Кацапи ще дурніші стали.
Гниду паханом обрали.
Ще й Путіним величали.
А що він Пукін - приховали.
Брехнею це зафарбували.
Свою натуру не міняли.
Дику дикість освіжали.
На що здатні показали.
Оце своє зафіксували.
Бандитську сутність маскували.
17.04.17. В.Назаренко.
Не прощай.
Карай боже ворогів України.
До десятого коліна безжально карай.
І явних, і підлих за їхні провини.
Топи у лайні, ні за що не прощай.
За те, що валили устрій країни.
Народ грабували, безчестили вкрай.
За те що з конституції глумились.
Бандюги без совісті знай загрібай.
Безправ"я вчинили, народ всяк губили.
Як хочеш чини, виживай чи тікай.
Чималий геноцид свій утворили.
З десяток мільйонів народу нестало вважай.
А зовнішнім ворогам Крим відвалили.
За гроші чи так, попробуй вгадай.
Донбас здали, не захистили.
Якби не доброволці, москалів вдовольняй.
Воїнів українських мишенню зробили.
Як хочеш стріляй, убивай.
Скільки їх там бідних погубили.
Краще не питай.
Карай бог ворогів України.
Карай і не прощай.
За те що дар твій поганьбили.
Ми допоможемо, карай.
26.04.17. В.Назаренко.
Розум відбирає.
Смерть не ходить, не приходить.
Вона живим всим верховодить.
Своє чекає, час проводить.
Як тільки розум десь підводить.
Нагоду має, не втрачає.
І ніколи не прощає.
Молись просись, не відпускає.
Оце таке буття доводить.
Хто не вірить, хай провірить.
Розум у житті відмінить.
Тому і кажуть бог карає.
Тим, що розум відбирає.
1.05.17. В.Назаренко.
Яка дикість.
У кацапні все на брехні.
Розумні брешуть, чи дурні.
Правди не впіймаєш, ні.
Хіба що п"яні увісні.
Промимрять істини ясні.
І то не завжди провідні.
А взагалі в сплошній брехні
Живуть кацапи день при дні.
Напевне родичі свині.
Хоч корчать з себе що не винні.
У війні на Україні.
9.05.17. В.Назаренко.
Хай доля ворожить.
Молись, хрестись усе підводить.
Кінець життю завжди приходить.
Раніше чи пізніше все відходить.
Це практика життя доводить.
Навіщо цим себе тривожить.
Негаразди в житті множить.
Що буде те буде, хай доля ворожить.
Неждано, негадано, вправно підложить.
11.05.17. В.Назаренко.
Тікайте воші.
Тікайте воші з України.
Та чим скоріш в Москву тікайте.
Спасайте свої шкури підлі.
Та хутчіш в Москві спасайте.
Капець вам прийде в Україні.
Терпіти більше не можливо.
Московські воші і єдинні.
Життя сосуть з давна до нині.
Нищать гарну Україну.
Смердять мерзотою постійно.
Давить їх треба без упину.
Без них і гарно, і надійно.
16.05.17. В.Назаренко.
Конфуз.
Хто б себе за що не мав.
Уявляв чи удавав.
Хай знає що має.
Що в середині тримав.
Вчасно випускає.
А інакше не вчиняв.
Бо конфуз буває.
Що в собі завжди ховав.
Зовні випливає.
Як себе не прикрашав.
Найкраще вдягає.
А коли конфуз настав.
Все цінність втрачає.
25.05.17. В.Назаренко.
Літнє щастя.
Ось і літо, тепло, гарно.
У природі благодать.
Добро твориться не марно.
А щоб щастя упіймать.
Щастя, щастя що за диво.
Більше нічого бажать.
Тільки влітку це властиво.
На сонечку загорать.
Вільно дихити щасливо.
Повні груди видихать.
Бачити що скрізь красиво.
У житті перебувать.
Жити просто і грайливо.
Думати і виявлять.
Що потрібно, що важливо.
Мріяти не забувать.
Знати твердо, особливо.
В пам"яті завжди тримать.
Що для щастя вкрай важливо.
Його чітко уявлять.
Воно прийде, все можливо.
Якщо установку дать.
Для життя таке властиво.
Як йому не заважать.
2.06.17. В.Назаренко.
Найкровожерливіші.
Ой кацапи ви кацапами народилися.
Дикунами як були не змінилися.
У брехні своїй похабній не втопилися.
Крові ще людської не обпилися.
Скільки люду погубили ви не втомилися.
В списку найкровожерливіших опинилися.
То ж не люди ви бо сказилися.
І своїй маячні покорилися.
То ж чекайте на помсту ядерну, щоб спинилися.
У своєму ідіотстві спохватилися.
Та з своїм недотепством змирилися.
А війну припинили скорилися.
12.06.17 В.Назаренко.
Впіймаєш.
Я є і це моє.
Я бачу, я чую все тіло своє.
Як добре сприймати буття провідне.
Ясніше відчути життя, що значне.
Хоч раз упіймати блаженства момент.
Хоч мить утримати життя комплімент.
Хотіти по-менше, радіти ущент.
Лиш добре приймати у свій перманент.
Це складно здобути, важливо що є.
Таке осягнути не завжди твоє.
Але як шукати, знайдеться своє.
І рано чи пізно впіймаєш, бо є.
22.06.17. В.Назаренко.
Вільнодумство.
Залякали, забрехали.
І богами, і чортами.
Щоб боялись, покорялись.
Щоб хитрозаді поважались.
А ще краще величались.
Жирували, забавлялись.
Над дурненькими знущались.
Щоб їм палаци будувались.
Щоб тії в розкоші купались.
Себе цінили, хизувались.
Над нещасними сміялись.
Їм закони видавались.
Щоб об них ті спотикались.
Потім грішними вважались.
Тими гріхами дошкулялись.
Їх нещастя пояснялись.
За вину мов покарались.
Хворіли, мучились, лишались.
Від цього каялись, смирялись.
А головне щоб підкорялись.
Та блага швидко віддавались.
Чи працею тяжкою вироблялись.
Ось так гріхи щоб окупались.
За тім нові всяк виявлялись.
Щоб завжди винними лишались.
Свої ж думки не дозволялись.
За вільнодумство трактувались.
Як завгодно подавлялись.
Науки всяк фабрикувались.
Поняття ними забруднялись.
Не всі з брехнею розбирались.
То ж служили, підкорялись.
Пристосувались, приживались.
Тому і бидлом обзивались.
8.07.17. В.Назаренко.
Сумне.
Можливе людство без брехні?
Ну ще чого, звичайно ні.
Бо що робитимуть дурні.
Як будуть жити день при дні.
Їм так потрібні відхідні.
Цікаві, гарні, запальні.
Неважно правда там чи ні.
Аби лиш бажані, значні.
Привикли жити в западні.
Навіщо істини складні.
Для самодурства не зручні.
Треба приємні, запашні.
Хоч не корисні та смачні.
Табак, наркотики, спиртні.
Ось задоволення одні.
Швидкі, надійні, визначні.
І як отрава незначні.
Потреба бути у всі дні.
Доступні, справжні, основні.
І все на цьому день при дні.
Лиш задоволення одні.
А чи від правди, чи з брехні.
Яка різниця як дурні.
Хто там славні, видатні.
Заслужені чи приписні.
Чи достойні, чи значні.
Кому що треба у брехні.
Діла протягує брудні.
Такі ось справи дохідні.
Не втішні, справжні і сумні.
13.07.17. В.Назаренко.
В кінці кінців назветься.
Кожен мріє, кожен діє, кожен вибирає.
Що зуміє, що задіє і що подолає.
Чи до блага, чи до біса шляхи обирає.
А що вийде, куди дійде, потім все узнає.
Навчається, старається, а толку не має.
Все працює, не ліниться, а успіх тікає.
Та раніше чи пізніше своє упіймає.
Як не сп"ється, не здається, невдачі здолає.
Іншим просто все дається, біс не заважає.
На удачах все несеться, а потім спадає.
Де талант різний береться, дідько його знає.
І кому на що дається, вряд чи хто вгадає.
Так в житті воно ведеться, хто що упіймає.
Та в кінці кінців назветься, хто що досягає.
14.07.17. В .Назаренко.
Щоб було.
Вічне світло і тепло.
Сонечко завжди було.
То зійшло, потім зайшло.
Так живому день дало.
Чудо диво розвело.
Життя від нього ожило.
Жило, плодилось і цвіло.
Навіщо це,а щоб було.
15.07.17. В.Назаренко.
Гімн захисників відчизни.
Треба, треба, треба.
Україну свою захищати.
Треба, треба, треба.
Бо вона наша рідная мати.
Будем, будем, будем.
Ворогів безпощадно карати.
Будем, будем, будем.
Бо не маєм рабами ставати.
Маєм, маєм, маєм.
Всю державу свою відстояти.
Маєм, маєм, маєм.
Будь за що і хоч як все долати.
Знаєм, знаєм, знаєм.
Перемогу завжди як кувати.
Знаєм, знаєм,знаєм.
Нас підтримує рідная мати.
16.07.17. В.Назаренко.
Роби своє.
Що цінніше,важливіше.
Що минуло, чи було.
Чи що буде, та прибуде.
Має бути,не пройшло.
Безумовно, безперечно.
Важливіше те що є.
Що минуло, промайнуло.
Не замінеш, не твоє.
Те що буде,Чи не буде.
Не вгадаєш, не призвеш.
Та на нього все ж впливаєш.
І готуєш, бережеш.
За минуле пам"ятаєш.
Та назад не провернеш.
Тільки час тоді втрачаєш.
Як за нього річ ведеш.
За майбутнє постарайся.
Думай, дій, готуй, знайдеш.
Плани вжити домагайся.
Переможеш, доведеш.
Як не вийшло то мужайся.
Вдовільняйся тим що є.
Та на краще сподівайся.
Розбирайся, не здавайся.
Все одно роби своє.
