Хоробра
Рішуча
Импульсивна.
Спідницю
Традиційну,
Ич,
Нехтувала.
Амуніція -
Противага
Енергійної
Красивої
Амазонки -
Реальної
Частини
Української
Кріпкости.
Христина Пекарчук (1894-1973) - українська військова та феміністка. Хорунжа армії УНР. Перша жінка, яка отримала українську державну нагороду у двадцятому столітті : Хрест Симона Петлюри, жетон Ордена Залізного Хреста.
Народилася в сонячному Сімферополі, де серед суміші різних культурних течій виразно відокремила нашу рідну мову, захопившись іще змалку театром та Шевченківським "Кобзарем".
А потім були визвольні змагання за вільну державу, в яких Христина брала надто активну участь. Довелося навіть стать свою приховувати, аби на рівні з чоловіками захищатися від навали більшовиків. Завзято боролася зі зброєю в руках, була друкаркою, медсестрою, помічницею головного Штабу командування УНР. Втікала від московитів, коли ті її заарештували. Пройшла страшні тортури у сирих казематах, але вижила. Одержала важку контузію на полі бою та змушена полишити військову справу.
З огляду на тодішню драматичну політичну ситуацію разом зі своїм чоловіком терміново емігрували до Європи. Там хоробра амазонка не полишала громадську діяльність, заснувавши в Німеччині українське товариство жінок.
Вона не любила вдягати традиційні спідниці. Перевагу віддавала зручній одежі.
І пишалася тим, що стала частиною нашої буремної історії, заради якої потратила найкращі роки й неабияку кипучу енергію.
