Журба в неньки-лебідоньки
Весняної днини:
Де ви, мої кровиноньки,
Цієї години?
Кляті орки-вороги
Топчуть Україну,
Сплюндрували мороги
Землю нашу рідну.
Діток навіть полонИли
Вбивці-супостати.
Села, міста спопелили
Варвари прокляті.
Все в домівках, що знайшлось,
Вивезли в болота.
Гребувати * не прийшлось -
Все шукали злата.
У печалі рідна ненька
Весняної днини.
Жде, що прийде СМС ка
Від синочків нині.
Прочитає в радість мати:
- Ми живі! - два слова...
Спокій лиш - на день у хату,
Завтра - журба нова...
- Поможи синочкам, весно,
Здобуть Перемогу!
Освіти їм, сонце ясне,
Щасливу дорогу!
* Гребувати - нехтувати чимось.
Дай, Боже, Ніночко, щоб Ваш онук, моїх два племінники і всі наші захисники живими і неушкодженими повернулися додому з Перемогою.
Безмежно вдячна Вам за підтримку і дружнє спілкування.
Саме так, Катрусю, кожна майже зараз родина в тривозі й журбі за своїми захисниками, тому так і написалось. Сердечно вдячна, що підтримали. Гарного і тихого Вам дня.
Дуже щемний вірш.
