Доки світ у дурмані,
марять велетні п'яні, —
В небо знов драпанув дракон...
Остогидлий всім карлик,
заховався, як равлик, —
за кровавый ганебный трон.
Хижо клацнули зуби —
зачесалися дупи...
Ду́рні сплять, — бачать третій сон...
¿¿¿
Підлабузники, блазні,
лицеміри нещасні, —
Посплітались в клубки слизькі...
Тільки посмішка зникла, —
і з'являються ікла,
Труять душу думки бридкі...
Вже немає підказки :
де обличчя, де маски? —
Хто ж розставить крапки над " І "?..
¿¿¿
... Як дали свині крила —
вона небо порила,
Ніби більше нема біди...
Виробляв чу́дні речі
вовк у шкурі овечій, —
і вцілілих вже не знайти...
Янгол довго не думав, —
просто в дзеркало плюнув,
І подався під три чорти...
Сильно!
