Ловить волосами ветер на берегу Вертикального моря,
выглядывать сквозь прямоугольники, наблюдая, как оно приближается:
вон исчезла впадина перед холмом,
вон холм исчез с горделивым притемнённым пятном леса,
вон растворился ещё один сектор леса.
Деревья посреди поля спокойно по очереди заходят
в Вертикальное море.
Оно всё ближе и ближе,
ветер элегантно собирает с балкона образцы тополиного пуха.
Короткая глухая партия
ансамбля закрытия окон.
Первые брызги садятся на волосы руки,
в воздухе танцует полотенце,
на жестяных крышах появляются
мокрые рисунки
чертополохов.
Вертикальное море идёт по дворам
и улицам,
последний миг перед его дарами,
замри на секунду,
у тебя на шее – цвет липы.
03.06.2024
(Перевод с украинского)
ВЕРТИКАЛЬНЕ МОРЕ
Ловити волоссям вітер на березі Вертикального моря,
визирати крізь прямокутники, спостерігаючи, як воно наближається:
он зникла заглибина перед пагорбом,
он щез пагорб із гордовитою притемненою плямою лісу,
он розчинився ще один сектор лісу.
Дерева посеред поля спокійно, по черзі, заходять
у Вертикальне море.
Воно ближче і ближче,
вітер елегантно забирає з балкона зразки тополиного пуху.
Коротка глуха партія
ансамблю зачинення вікон.
Перші бризки сідають на волосся на руці,
в повітрі танцює рушник,
на бляшаних дахах з’являються
мокрі малюнки
будяків.
Вертикальне море йде дворами
та вулицями,
остання мить перед його дарами,
завмри на секунду,
в тебе на шиї — цвіт липи.
