Задощило, задощило, вересень заплакав
За синами України і доньками також,
Котрі свою Батьківщину мужньо боронили
І за рідну землю їм довелось загинуть.
Ще він плакав і за дітьми, яких орки вбили
Та за літніми людьми, котрих привалило
Під руїнами будинків, в яких проживали.
Скільки ж то життів забрала ця війна проклята.
Проливає краплі-сльози вересень за тими,
Котрим би багато літ ще жити і жити.
Та на Небо полетіли їхні душі світлі,
Зорями ясними будуть нам сіяти звідти.
