В Лісах росте дерев багато,
Всі вміють добре виживати.
Є геть маленькі, як прутина,
Ті значить - лісова дитина.
Є гарні, не зОвсім високі,
Такі, що мають гарні соки.
Бува над ними вітер свище,
Зломать не може, дує вище.
Дуби столітні і Смереки,
Ті бачуть землю із далека.
Вони над Лісом домінують ,
І лісовим життям керують.
Зламають ураганам крила.
Вони багато пережили.
Бувало падали й ламались,
Та молодих дерев старались -
Від негараздів врятувати,
Продовження щоб роду мати.
Потрібно й нам в дерев навчаться,
Як від нещастя відбиваться,
Своє насіння захистити,
А не за вітром злим пустити.
Тож в Кого сила є, хто може!
Крім нас, хто молодим поможе?
Життя, звичайно жаль втрачати,
Ще рано нам відпочивати,
Бо час Вкраїну захищати.
Старі! Від страху не сконайте,
Що можете – зробіть, не спіть,
Тай Молодим допоможіть.
В. Небайдужий.
Листопад 2024 рік.
