Складаю я оці вірші,
Бо дуже гірко на душі,
Так одиноко в хаті
Немає мами й тата.
Вони, мої хороші,
Десь заробляють гроші,
Бо ми купили хату,
І в нас боргів багато.
Дивлюсь на карту знехотя –
Ну де та в біса Чехія?
Мабуть, там жити краще,
І люди там багатші,
А нам би небагато –
Нам виплатить за хату.
Я менше їсти згоден,
Аби лиш – мама вдома.
Хай драні черевики...
Я й до такого звик би,
Щоб тільки тато й мама
Не їздили по наймах.
Якби в нашій державі
Ввели законне право,
Могли, щоб мами й тата
Належно заробляти
Не десь там, на чужині,
А вдома, в Україні.
