І хто ти такий?
Лиш натхнення, не більше.
Про тебе так легко писати вірші.
Час змінює світ наш на краще, й на гірше.
Час змінює барви моєї душі.
А я хто така?
Я лиш тінь на асфальті.
Так важко мене в інших тінях знайти.
Й можливо, слова мене твОї не варті.
Й можливо, що ти - уже зовсім не ти.
То хто ми все ж, хто ми?
Питання звучить лиш...
А відповідь нам не дізнатись ніяк.
І серце болить від безсилля і втоми.
Усе вже здається, усе це не так.
Ще днів двісті-триста, і на роздоріжжі
Знесилено скажемо тихе "прощай".
Можливо, так краще,
Можливо, ми різні.
НазАвжди підЕмо ми, ну і нехай.
06.02.09.