Свiча загасла на вiкнi
I залишила дим по собi
Чомусь не весело менi
Чомусь сумую я по тобi
Бо ти пiшов,коли зтемнiло
Коли холодний вiтер дувся,
Коли пожовкле листя тлiло,
Пiшов щоб не повернутись.
Не хочу знати як ти там
Не хочу думаты про тебе
Я мрiям себе не вiддам
Тепер живу я лиш для себе
Не хочу в пам'ятi лишати,
Те що колись у нас було,
Не хочу бiльше пам'ятати
Та згадуэться все на зло
А може ти так само вдома,
Сидиш, i на вiкнi свiча
Картаеш себе знову й знову
Що ти пiшов i промовчав
Нехай! Нас доля розвела!
Вона нам краще двом зробила
Не влучила в мене стрiла,
Але любов до тебе вбила...
гарний вірш 
