Я ще ніколи не розглядала так себе у дзеркалі
Як оце зараз.
То все ти
Тільки твоя вина у тому
Що я така красива
Що мені хочеться подивитися на іншу мене.
Люди ж не бувають однаковими.
З дня на день змінюють маски своїх вподобань
І я також бо і мені суджено бути людиною
У протилежному відбитку себе
Бо і я себе ніколи не зможу побачити собою
Серед такого густого туману натовпу
Нічого не зможе людині показати її нею
Так вже сталося що дива можливі тільки
У коханні
Тільки у твоїх очах мене мені легко розгледіти
Себе у моїх очах тебе.
Тільки у таких зорях ми справжні
Дзеркала без зворотнього ефекту навпаки
Ми – справжні.
