Болить і ріже, ниє й грає
Шалений час біжить, тікає.
У небі темні плачуть хмари,
Порвались струни у гітари.
Сміється вороння прокляте
І б’ється крилами об хату.
Літає…в вікна зазирає,
А криком серце роздирає.
Ламає долю лютий вітер.
Вже чорні стали білі квіти
Пелюстки крутяться в повітрі
Міняють кольори в палітрі.
Усе навколо помінялось.
За хмари сонце заховалось.
Ні день, ні два, а всі ці роки
Хтось дивиться під ноги в кроки
Всі коментуючи події,
Вбиваючи в життя надії.
Кидає в полум’я сторінки
Душі міняючи відтінки.
Щоразу каже, що ніхто я.
Така вже, мабуть, моя доля.
22.04.05р.