У чорний циліндр пам’яті, в незвідані сховки розуму впускаю, мов білих кроликів, набуті знання і прожите. Впускаю бажання й спогади, навіяне і побачене… ...А як дістаю – дивуюся , все з часом змінило значення.
ID: 175007 Рубрика: Поезія, Поетична мініатюра дата надходження: 02.03.2010 13:20:42 © дата внесення змiн: 27.01.2011 20:56:57 автор: Olenka_B
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie