Сьогодні я зрозуміла одну цікаву річ. Виявляється я дуже люблю "ДУМАТИ"! Причому задумуватись над надзвичайно нестандартними речима...Але сьогоднішня ніч була винятковою! Я обдумувала самі банальні і звичайні теми : любов, дружба, успіх, самореалізація, родина, відносини...
Скажу чесно...Вперше в мене було стільки часу для того, щоб займатися суто філософією(а що ще можна робити коли їдеш в ночі автобусом на навчання?)...
І от що я зрозуміла...
Дуже часто люди помиляються...і помиляються не у виборі банального шляху в житті(типу ким бути, чим займатися у майбутньому, як правильно одружитися)...
Вони помиляються у виборі своїх бажань, бояться , що вони можуть не здійснитися...і забувають те, що насправді хочуть. А, можливо, просто самі не знають чого хочуть.У цьому і вся проблема!(
Ще одна цікава річ, яка прийшла мені у голову цієї чудової нічки полягає на особистому досвіді...
Масок, за якими так люблять ховатися люди...НЕ ІСНУЄ!!!
Ми просто люди...ми не являємся акторами і не граємо ролі...ми живемо...
Улюблена фраза, яку кажуть коли вітають когось з днем народження : "Залишайся завжди собою"...Наскільки глибокою і безглуздою вона є!!!!!!
Ми завжди такі, якими є насправді...В одну мить веселі,в іншу - сумні; добрі, злі, розумні чи байдужі, лукаві чи щирі...це не є маски...це наш вибір...якими бути...
Запитайте в себе які ви є насправді? Я впевнена, що ви не знайдете відповіді...її не існує!
Ви можете бути щасливими чи сердитими...радісними чи недовольними..і в кожному випадку ви всього-навсього проявляєте свою сутність...В кожному випадку - це справжні Ви!!!
Вибір. Деколи так тяжко вибрати між правильним і бажаним...Коли почуття і емоції зашкалюють...а розум каже "Стоп"...коли ти слухаєш не мудрість і інтуіцію...а серце і душу....
Велика відповідальність відповідати за власне життя, але це єдиний вихід, який приведе до гармонії і миру з найстрашнішим ворогом кожної людини...з нею самою.
А ще...у щоденній метушні і біготні у пошуках щастя...люди забувають про справжні почуття....Все більше безликих емоцій, безнадійних поглядів,розбитих сердець...
Чому?..Тому, що вони плутають кохання і видумані ж ними стандарти(які деколи насправді далекі від ідеалу).
Що робити?-Боротися, не здаватися, вірити...
Справжі почуття завжди вічні...а все вічне варте того, щоб його зрозуміли, приняли і більш ніколи не забували...
Ми створені для того, щоб бути щасливими...От тільки поняття "щастя" для кожного різне ...але в кожному випадку є пункт "Кохання"...причому взаємне і щире...А така любов не проходить і не забувається! Вона завжди живе в наших серцях! Але що вона буде нам дарувати : смуток чи щастя...залежить тільки від нашого вибору.
