У мене є знайомий олігарх -
Придбав cобі окраєць України.
Я дещицю йому допомагав -
Добро він пам'ятає і понині.
Лише зайду до нього в кабінет -
А на столі уже коньяк, чарчини:
"Як там письменницька стезя, поет,
Як справи, як здоров'я, як родина?
Чи, мо', якась проблема привела?"
"Та ні, повір, усе гаразд, друзяко!
Хоч... є одна дрібниця - та мала..."
"Проблема є? Зажди хвилинку, зв'якну..."
І - аle op! - проблеми вже нема...
А ми п'ємо, аби до дна дістати...
"Заходь іще, чи літо, чи зима,
Дзвони - чи на мобільний, чи до хати."
А ще у мене - отакенні пси...
Проте - навіщо вам усе те знати?
Дивлюся, он аж піт когось зроси́в, -
До ранку може, бідний, не доспати...
...
Про що ця байка? Просто все, як борщ -
Про Інтернет, де є усякі люди:
Під ніком "Гейтс" - звичайний, може, бомж,
А під "Ісус" - справжнісінький Іуда.
О, там усі є - навіть справжня знать,
Є вороги, є недруги, є друзі,
Буває (віриш?) - президентська рать,
А є і ті, з ким стрінешся в дорозі.
У чат ввійшов? Будь ввічливим, як всі -
Не відаєш, сховався хто за ніком,
Не плутай – там не шолудиві пси,
Побудь хоч трішки чемним чоловіком.
24.03.2010
Як завжди, корисні поради. Приємно зайти...Я б узагалі на куточку монітора повісила б люстерко: мовляв, перш, ніж щось комусь відправляти - подивися собі в очі, немов саме ти ЦЕ отримав...
Непогана, між іншим, ідея!..
Le Magnifique відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А випадок такий: мій сусід хвалився міцною дружбою з одним моїм знайомим , та коли я передав привіт (від сусіда), то у відповідь почув "а хто це такий?"
Le Magnifique відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Весело.) І так деколи буває.) Не хвались, язичку, будеш їсти кашку.) Може, і в цьому випадку - та ж історія?) Спробую перевірити. Дякую!