моя книга шепоче англійською
як абсолютно усі листи до тебе
але тональність міксолідійською
наче заангажований Вебер
в моїх рухах бажання і пластика
ти клопочешся про партії та теракти
на твоєму плечі плаче свастика
а на письмовому - судові акти
ти завдячуєш друзям шрамами
на занадто смаглявій шкірі з оливок
я заспокоюю тебе скрипковими гамами
міксолідійськими, та це неважливо