Два келихи червоного вина
І на столі одна свіча,
Рожеве серце з пелюсток,
Один пропущений дзвінок.
Ледь чутно музика десь грала,
А з ванни стрімко долинали
Солодкі запахи духів,
Які так сильно любив він.
Засяяли на небі зорі чарівні
І світить місяць у вікні.
А десь у темному куті
Висів годинник на стіні.
Уперто він хвилини рахував,
До зустрічі він час той наближав.
Солодкі хвилі ті переживання
Й тремтіння рук від палкого кохання.
Такого він ніколи ще не відчував
Та був щасливий, що цього зазнав.
Уже вдесяте все перевіряв
Й весь час про себе промовляв
Слова яких в житті ще не казав
Уперше він обручку дарував.
Ось так всю ніч він прочекав
І тільки на годинник поглядав.
Та раптом звук від телефону
Донісся із відкритого балкону.
А на екрані вже не три солодкі слова
І він уже не розумів нічого.
Здається все що так чудово починалось
Словами отакими обірвалось:
"Забуть мене і не дзвони,
тепер я не твоя,прости!"
Не переживай все буде 
ОК
