Якось л1том,серед двору
К1т лежав в об1дню пору -
оч1 мружить - н1би спить
1 тихенько муркотить...
Треба ж бУло тому статись -
почали на дв1р зл1татись
Горобц1,щоб поклювати
п1сля курочок зерняти.
Як казалось - був об1д...
1 в Кота заграв жив1т...
Скочив в1н на Горобця-
1 могла буть казка вся,
та малий не розгубивсь -
закричав в1н - схаменись!
Ти ж бо можеш захвор1ти,
як з*1си мене невмитий!..
Подивись на брудн1 к1гт1 -
треба 1х помить,почистить..
Чи ти хочеш Котик,щоб
ухватив тебе м1кроб?
К1т подумав 1 сказав-
Я умиюсь,пташка...мяв...
Ти посидь отут - один-
вмиюсь я-тод1 1 з*1м...
Поки Котик умивався
Горобець у вир з1рвався,
зацв1р1нькав,полет1в -
т1льки К1т слюну 1 з*1в...
А мораль отут про це:
хочеш 1сти - 1ш 1 все!
Чудесний вірш, та мабуть кіт був не дуже голодний, або дуже інтелігентний.
