Коли вітер стих, коли думки розсіяли свій туман, коли сонце світить десь так далеко, що ти відчуваєш себе у світі зі своїм власним сонцем, коли дощ піде за твоїм бажанням, за твоїм бажанням скінчиться і почнеться за новим розкладом твоїх бажань, коли здається, що промайнула важлива мить, але для тебе вона не має жодного значення, бо ти знайшов перлину, одну, єдину, яка сяє природнім теплим сяйвом і вже нічого не має значення окрім неї, тоді, саме тоді єдиний прояв побажань спрямований у твій бік, у твою сторону, у ту країну, де ти… де ти живеш і мрієш (ти ж ще вмієш мріяти і бачити найсолодші сни?), саме тоді смакуєш чистим повітрям найніжніших у світі почуттів…
