Куди ми котимось? Що з нами сталось?
Ми загубили якості людські,
Для один одного чужими стали...
І наші душі вже давно пусті.
Ми загубили те, що легко втратить -
Це нашу совість, наше каяття,
А може, всім пора сказати: "Хватить!",
Бо ми даремно проживем життя.
Ви ж подивіться, що сталося з нами:
Ми потопаєм в підлості й брехні,
Ми кожен день буденні ролі граєм...
Нема вже щирості в нашій душі!
Нема нічого, тільки злість і заздрість,
І наші помисли нечисті і брудні,
Нас охопила ненависть і жадність,
ми стали непохитні і черстві...
У кожного в думках:"Де взяти гроші?",
Всім захотілось жить, як королі,
Десь украдем, а десь нам хтось поможе-
Бог з ним, що богатієм на брехні...
Нічого страшного, що на тім світі буде-
Вже стало все одно, чи Бог простить,
Живем для себе, а біднії люди -
Хай виживають, якщо хочуть жить...
Куди ми котимось? Що сталось з нами?
Чого дітей своїх ми зможемо навчить?
Люди, отямтесь, ви ж нелюди стали!
По іншому не пізно ще пожить...
Не думайте, про гроші і багатство,
І будьте щирі в радості й біді,
Впустить у свої душі Боже Царство,
і хай щастить Вам в Вашому житті!
не мало... вони просто всі на поетичних сайтах ховаються або ще десь... 
