Одного ранку на весні,
Мені хотілось ще поспати.
Я пташкою летіла у вісні,
І пташкою хотілось залишатись.
Летіла я, над морем низько,
Вода хлюпочучи,крила бавила мені.
І здавалось,що завжди летіти мені тишком,
Красуючись у білому вбранні.
Десь в небесах далеких,
Цієї пташки слід простив.
А я все згадую,цих крил маленьких,
Яких мій сон марив.