Ти не зупиниш біль ночей,
Що серце розриває на шматки,
Що змушує чекати кожен день...
І за потоком сліз одне:"Прийди!.........."
Як можна було би КРИЧАТИ в невідомість
Так голосно,і БОЛЯЧЕ,і в темряві життя.
Як можна було би змінити нам свідомість
І спільне віднайти.Я була би ТВОЯ.
Ти не зупиниш біль холодних ранків,
І щем згасаючих надій.
Я у твоїй душі ПРЕКРАСНА БРАНКА,
А ти-ПАЛЮЧА СТАЛЬ в душі моїй...