…Розкажи мені всі таємниці за чашкою чаю…
Говори… Нам недовго лишилося ще говорити…
…Бо як тільки дотліють за вікнами сутінки, знаю,
Мовчки підеш кудись… Лишивши свій чай недопитим…
Ти щоразу малюєш портрет спорожнілого міста
І так мрієш лишитись у світі нічної краси,
Зупиняєш свій погляд на рано пожовклому листі,
Проводжаючи на перехрестях спізнілі таксі.
Ти вже звик розділяти безсоння з дахами будинків,
І губити до ранку свій погляд далеко внизу,
Надивившись на місто, на те, як дрімають зупинки
І самотні авто подорожніх додому везуть…
Ти вже знаєш, як тишу провулки невтомно хоронять,
Проводжають сарказмом усіх перехожих своїх…
Розкажи мені Хто ти у темряві цій… Охоронець?
Провідник на десяткові схожих до болю доріг?
Ти шукаєш метафор нових для цих заспаних вулиць,
І ти ладен послати до чорта усі ліхтарі…
Міліарди разів, як не більше, тобі раптом чулось,
Як шепочуть у темряві цій світлофори старі.
Ти так любиш розмови якісь безголосі вокзальні
І на вулицях слухаєш змовклих давно вже музик…
Коли ніч поцілує тебе іще раз на прощання,
Розкажи мені щось про свій повний примарами світ…
Ти вже звик, що години крізь тишу повзуть так повільно…
Щоб схибнутись потрібно зробити не більше, ніж крок…
Розкажи мені Хто ти… мабуть, ще один божевільний?
Просто виграв у долі раптово щасливий квиток?
Розкажи мені всі таємниці за чашкою чаю…
Говори… Нам недовго лишилося ще говорити…
…Бо як тільки дотліють за вікнами сутінки, знаю,
Мовчки підеш кудись… Лишивши свій чай недопитим.
…Розкажи мені всі таємниці за чашкою чаю…
Говори, БО недовго лишилося НАМ говорити…
…ТА як тільки дотліють за вікнами сутінки, знаю,
Мовчки підеш, лишивши свій чай недопитим…
IceBound відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, але в Вашому варіанті трішки не те, що хотілося б сказати мені саме хотілось висловити, що "Говори! Нам недовго лишилося ще говорити, БО як тільки дотліють сутінки ... " типу коли дотліють сутінки ми вже не поговоримо
мені саме хотілось висловити, що "Говори! Нам недовго лишилося ще говорити, БО як тільки дотліють сутінки ... " типу коли дотліють сутінки ми вже не поговоримо 
