- А, що таке зло? - спитав син у татка,
- Чому зло це - погано? - здивувалось малятко.
Татко подумав, - А й справді, чому?
Адже це – добре пережити війну,
Адже вийти переможцем із бійки,
Так само добре, як рахувати копійки.
- Не знаю синку, спитайся у діда…
А, як дідо не знає, піди до сусіда…
- Діду, скажи, чому зло це – погано?
Чому так всі кажуть? – чекав внук поради.
Дідо подумав, - А й справді, чому?
Адже це – добре йти на гульню,
Адже це – добре хильнути горілку,
Адже це – добре вдарити жінку
(щоб під руку не нила коли п’є ріденьку,
Коли із сусідом ковтають за Неньку).
От так і бігало малятко, від сусіда до діда,
Носилось по хаті від тата до брата.
І дам я пораду для цього маляти,
Такі запитання не слід задавати.