Життя – театр,
І ми усі артисти.
Зіграти роль – суцільний фарт
І інколи для цього нам не треба хисту.
Хтось підіймається на сцену,
А інший падає униз.
Буває треба вийти на арену,
Можливо, боляче до сліз.
Буває треба взять сценарій –
Перегорнути сторінки назад.
Що буде далі в житті ніхто не знає.
Можливо треба все робити «наугад»?
Не прочитать отой сценарій
І правила неписані усі
Хай буде більше тих фантазій
І зможемо прожити добре всі.
Тому я молодятам побажаю,
Щоб режисерами вони були,
І кожен день писали свій сценарій,
А глядачі хай будуть добрі, як і ми.
Щоб не було цензури
І критиків всіляких там нудних.
Але й не треба нам халтури –
Уже втомився світ від них.
Любіть, кохайте, поважайте.
Батків своїх не залишіть.
І кожен день ви памятайте,
Життя – лише коротка мить.