Ніщо не ранить так, як слово,
І рана та болить, кровить
Від слова кинутого того,
Що вже й не вмерти і не жить.
Мечем каленим ранить в серце,
Якщо сказав той, кого любиш,
Сказав не голосно, не вперто,
Але, що й мертвого розбудиш.
Тому що впало воно в душу,
Тому що вбило в ній живе,
З любові моря стала суша
І в морі сліз душа пливе.
Ніщо не ранить так, як слово
І не лікує, як чарівне
Не словом, поглядом німого
Сказати можна все безслівно,
щоб хтось почув твоє мовчання
і стерлось в порох слово зле
і з того пороху кохання ,
Знов загорілося вогнем.
