Правда пожовкла.
Пожовкли і очі...
І тінь почорніла,
І спати не хочу...
В куточку валялись
Обривки історій.
Ми знов попрощались
Без слів алегорій.
Хотілось впіймати...
І вітер в долонях.
Найкраще не мати.
І сонце як сонях.
Заходила в двері...
І вся в павутині.
Як очі відкрити
Не сірі а сині?
Можливо летіти?
Та крила з ванілі.
Хотіти й хотіти,
І ковзати в милі.
Згоріла частина...
І стало як рана.
Ти дивна людина.
Я дивна нірвана...
