У думках зрада всьому,що робилось.
І щемінь гірка в серці залягла:
Хоча б краплина мрій отих здійснилась!
Розчаруванням оповите все - до тла.
Назад поглянеш - є чим похвалитись,
А далі обернешся - все мара.
Душа благає, просить:
-Схаменися!У світі є твоя частина,є роса,
яка блищить,мов перли дрогоцінні,
звеличується,прагне до тепла.
Як дощ весняний після заметілі.
Вона той сенс,де оживають почуття!
А може іноді таке буває...
Тоді вмирають сильні відчуття.
Надія є,що час для них настане -
В хвилину відчаю не буде вороття.
