тихо... тонкою ниткою стікає кров із серця... вени зводять судоми... то твоя отрута поширюється тілом. глибоко... громовими поштовхами пульсують почуття то любов бореться з ненавистю ніжно... пелюстками білих троядн вкривають метелики твоїх губ попіл мого тіла.
ID: 234924 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 15.01.2011 02:24:53 © дата внесення змiн: 15.01.2011 02:24:53 автор: Erida
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie