Вона: (ранок)
Відкрий очі… ну будь ласка, ну відкрий! Що будеш відкривати очі чи і далі спатимеш…? Ну поспи ще трохи, поспи! У тебе ж сьогодні вихідний, поспи. Боже, якби ти знав, який він красив коли спить, який смішний, коли ще заспаний і який милий, коли закоханий у мене.
Якби ти знав, який ти красивий. Але я тобі цього ніколи не скажу… Адже є речі, які заховалися так далеко у моєму серці, що ти їх ніколи не знайдеш, навіть якщо перериєш там усе… Я завжди пам’ятаю про них, як тільки подивлюся на тебе, як тільки згадаю…. І вони зразу перемагають все у моєму серці…. Це мої почуття до тебе! Такі ж безмежні і такі ж сильні, що здається вони зможуть колись таки зупинити час, чи допомогти мені літати… ти ж знаєш, я мрію літати… літати на крилах з птахами і так високо, щоб ніхто не зміг би до мене достати, літати з вітром..., відчути свободу, від якої у мене паморочиться в голові!
Я так хочу полетіти з тобою…
Твій погляд… а ти навіть не уявляєш, що зі мною робить твій закоханий у мене погляд… заставляє ще сильніше закохуватися, хоча напевно сильніше вже немає куди…) Я тобі ще ніколи не казала, як сильно я тебе кохаю! А знаєш, я не скажу… Ні, не скажу… І не через те, що не люблю, а через те, що боюся втратити!
Спи…хороший) Якби ти знав, який милий, коли спиш! Ти сам у себе закохався б! Спи, а я буду спостерігати, так тихо, що чути як наша собака сопе. Послухай…. Спостерігатиму такими закоханими очима, що в них напевно потонути можна!...
Він: (на другий ранок)
тихо…- тихо! Вона ще спить! Ні, не дивись на неї, адже тоді зможеш відірвати погляду. Ну молодець, подивився!!!
Боже, яка вона красива, коли спить! Я кохаю її так сильно,як тільки можна когось колись кохати! Яка вона красива, я все віддав би якби міг спостерігати за нею сонною вічно! А як я люблю її посмішку… Засинаю, а вона поряд, сплю – вона сниться, просипаюся – вона ще спить… іду на трохи від неї по справах, а вона в думках!
Боже, як я обожнюю її сміх, її голос, її мрію… я навіть мрії її обожнюю!
Вона ще маленька у мене, ще дитина, але тільки в думках і мріях..))) Як я захоплююся нею все більше і більше з кожним днем, але здається, що більше вже немає куди…
Її мрія – полетіти! Безмежно вірю в те, що мої почуття допоможуть їй літати! Як я хочу, щоб вона була щасливою… найщасливішою у всьому світі, та ні, у всій галактиці!
Я рідко говорю їй як сильно кохаю. І зовсім не через те, що не люблю, а через те, що боюся втратити. За життя своє не так боюся…
Боже, яка ж вона красива… ще спить…….., хай поспить ще трохи… Вона завжди пізно лягає і пізно встає…
Боже, якби ти знав, як сильно я її кохаю, ти б позаздрив мені…
ID:
237632
Рубрика: Проза
дата надходження: 29.01.2011 15:58:53
© дата внесення змiн: 29.01.2011 15:58:53
автор: Депе де Моде
Вкажіть причину вашої скарги
|
