Скрипучі дошки видають таємницю приходу.
Волога стікає, руйнує площини льоду,
Ти запитаєш, чи мерзнуть у мене коліна,
Чому я не взута і де мій одяг… природа…
Я тобі снилась ще вчора, а сьогодні прийшла……………..
Дзенькає посуд у шафі, рахуючи поштовхи.
Потяг розріджує хмари, нарізаючи порційно
Туману завісу. Я слухаю твої вікна. Холодно………………….
Подивися, позичивши зору в кота, просигналь
Гасовим ліхтарем. Я піду на твій голос,
На твій погляд, на сполохану свічку, на твою хіть….
Скрипучі пружини видають таємницю безсоння,
Накладають печать на вуста:
мовчати, немов перед громом,
Мов тиша, перед першим ударом граду,
Мовчати! Я входжу до тебе крізь сон…
Крізь вологі паркани, крізь танучий дах,
Крізь похнюплені стоси книжок про ворожок,
Крізь твої розпашілі вуста і гарячі суцвіття думок.......
Димок цигарок. Пальці спітнілі. Триморить гардина,
Дихає ніччю кватирка, цокотить філіжанка об зуби,
Згубно, я впливаю на тебе, згубно! Торпеди таранять
Сни дивовижні. Надгризено морок терпкими свічами…
Подушка плаче, простирадло звилось у канатну дорогу,
Щоб в небо підняти… в місто мрій і жаги… твою млість.
Труться канати об коліщата… неспатинеспатинеспати!..
Скрипучі танцюють дошки, роздягають спочатку тишу,
А потім місячним лезом, нагостреним диском маятника
Вправно і швидко перетинають всі канати нервів, щоб
... ти летів у прірву, у лоскотне провалля сновидінь…
Тріщать половиці, злітаються вічні нічні махаони,
Беруть за гарячі думки, за шалене бажання,
І несуть твоє божевільне єство в небесну світлицю,
На килим з трави і квіту, у мої шовковисті обійми…
...Мовчати! Я входжу до тебе крізь сон…
Крізь вологі паркани, крізь танучий дах,
Крізь похнюплені стоси книжок про ворожок,
Крізь твої розпашілі вуста і гарячі суцвіття думок.......
29.03.2011р.
це гарно,авторку це радує! 
