Свята Українська Земля!!!
Страждала ти,сльозами вмилась,
Але так прагнучи життя,
Яскравим сяйвом засвітилась.
Немає влади в нас над тим ,
Де нам на білий світ з’явитись
І вдячна Богу я за те ,
Що тут змогла я народитись.
За те , що я живу щаслива ,
Милуюсь сонцем золотим .
І кожен день дивуюсь тим,
Яка ж земля моя красива.
Ти, мов червоная калина.
Ти моя мати – я дитина ,
Що буде неньку шанувати ,
До днів останніх доглядати .
Бо ти мені ,моя єдина ,
До болю рідная земля !
Мене, пестуючи з дитинства ,
Багато що в житті дала .
Дала мені чудову долю ,
Дала мені кохання й волю ,
А ще чарівну рідну мову,
Що хочу чути знову й знову .
Дала сади весняні й квіти ,
Дзвінкого жайворонка в житі,
Зимову казку ,щоб радіти .
Й оселю,де сміються діти.
Коли ж в останню путь зберусь -
На легкий сум не подивлюсь.
Землі я ввічливо вклонюся
І знею назавжди зіллюся.
