В смуток і сором пірнають руки в кішенях,
У пошуках дна знаходять байдужість до смерті,
Бо рука бачить в смерті лише сором та сум.
Є місце, що відчуває, як шукає нас кульмінаційна точка
танцю наших з тобою божевільних качель
Віра, що сліпий - шукає,
коли ліва пестить себе,
а права довіряє поводку
У лабіринтах бетонних усе закільцьовано,
тому і бачиш форми слідів своїх на початку шляху.
А тим часом емоції продаються у роздріб,
У карти програли найпотаємніші сни.
Покинуте щастя ніжиться посеред дороги на сонці
Відкриваючи очі лише на запах твоєї руки
Із приходом вечора, мілліонам веселих трударів, що курять "море"
втоптують руки думки, що назбирались плямами на майці
Ширенги ворон наївно спостерігають за нашим двором
Ширенги ворон наївно спостерігають за їхнім горем
Ширенги ворон звертають увагу на гострий зір, та проворні кінчики пальців,
Тому що ширенги ворон - одне з того, що робить повітря важчим,
І напевно єдине, за чим плаче наш трон
