Анна проспала до восьмої години вечора - зазвичай денний сон був їй не властивий але зважаючи на насичену попередню ніч це було прогнозовано. Вона не прокинулась сама - Олег розбудив її тому, що збирався з друзями іти в бар дивитися футбол. Це було традицією встановленою без жодних консультацій щодо думки Анни про це - пиво, футбол і друзі були, як то кажуть, залізобетонним правом Олега протягом двох-трьох вечорів в місяць. Якщо раніше Анна переймалась цим, сердилась коли чоловік повертався "на веселі"і близько дванадцятої, то тепер вона навіть тішилась цим - адже погравшись трохи з Ангелінкою і ввімкнувши їй мультик перед сном вона могла вільно поринути в он-лайн.
Щойно відкривши сторінку Анна почала читати повідомлення - Саша написав, що його сюрприз має бути вже в її поштовій скриньці. Анна покинула все і полетіла до пошти, цікавість поєднувалась зі страхом - а що було б якби той лист побачив першим Олег? Спускаючись по лист Анна пригадала, що так і не відкрила подарунки ті, що приніс Олег після зустрічі з шефом - але лист був для неї куди цікавішим.
У скриньці дійсно лежав конверт зі штампом якогось благодійного фонду. Анна розчарувалась - Сашиного листа не було. З пересердя вона зібралася викинути той конверт, та якесь шосте чуття все ж штовхнуло відкрити його. Яке ж здивування було у Анни коли вона побачила що у конверті лежало два запрошення не благодійну виставку-аукціон робіт відомого столичного художника Олександра Зиміна, якого вона знала як просто Сашу. Ні! Не просто - а звабливого, божевільного чоловіка з он-лайну, того , після зустрічи з яким вона так змінилась. Анна задумалась про те чому ж запрошень було два. Але вже було час класти спати Ангелінку і Анна на кілька хвилин поринула в інший світ - світ свого маленького Сонечка, їй так подобалося лежати поруч з донечкою, що вона часто засинала поруч і спала до тієї пори коли Олег не розбудить її.
Цього разу все ж вона не хотіла засинати - якщо б Саші не було в он-лайн то вона б мала б змогу розпакувати подарунки. Саме так і виявилось - Саші не було, Анна написала йому повідомлення з запитанням чому два запрошення і сіла розпаковувати пакунки.
В маленькому пакуночку виявилась коробочка з тих в які пакують ювелірні вироби - це заінтригувало Анну. Відкривши її вона побачила золотий браслет який складався з двох півмісяців і зірки з коштовним каменем зверху. Коли Анна відкрила його щоб приміряти то побачила що з внутрішнього боку вигравувано напис - "Таких жінок дарують зорі". Цей напис був настільки вражаючим але водночас коректним, що Анна навіть на мить почервоніла. Браслет дуже пасував їй, але все думка щодо того що це був надто дорогий подарунок не залишала її. Ситуацію розрядив більший пакет - він був явно від Ольги - там була білизна... не просто білизна а їстивна білизна з сексшопу. В записці, що лежала в другому пакунку Ольга передавала привіт Олегу і бажала йому приємного смаку. Анну це дуже потішило і вона з піднятим настроєм пішла знову перевіряти пошту - поки вона роздивлялася подарунки Саша встиг побувати в он-лайні - його відповідь шокувала її.
Саша надіслав два запрошення тому, що на виставці буде не сам а з дружиною і дуже хотів би щоб Анна теж прийшла з чоловіком. Від однієї думки, що вона будучи під руку з Олегом зможе підійти і порозмовляти з своїм коханцем, дивитися йому в очі, говорити з його дружиною анну кидало то в жар то в холод. До виставки лишалося два тижні.
Ledy WinD відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
времени на то, что бы придумать этот браслет у меня ушло столько же, сколько на написание всей этой части но зато я его вижу как только закрываю глаза - может из меня и ювелир-дизайнер мог бы получиться... хотя вряд ли - я не усидчивая
но зато я его вижу как только закрываю глаза - может из меня и ювелир-дизайнер мог бы получиться... хотя вряд ли - я не усидчивая 
навіть не знаю, що сказати... вдячна - єдине що можу пообіцяти те що в фіналі цієї історії багато хто буде дуже вражений, а то і шокований 
неодноразово вже це повторюю 
