її знайшли під ранок перехожі
холодну зі сльозою на щоці
на асвальтованій, брудній дорозі
із телефоном в покаліченій руці
каштанове волосся розвивалось
а одяг на лахміття схожий був
і всім не байдуже що сталось
диковинка - дівочий гарний труп
-Вона дурна, то все лихе кохання
-їй розуму бракує от і все, -
навколо чулись лиш самі зітхання
і вітер далі їх несе
її сердЕнько перестало битись
вона собі відради не знайшла
прийшовши й небу помолившись
під колеса авто вона лягла
...ніхто ніколи не пізна причини
нікому не дізнатися на що
і ради чого молода дівчинА
знайшла відраду під лихим авто
вона йому востаннє написала:
"пробач і дякую за те що просто є
за те що не спитаючи кохала
хоч знала що ти щастя не моє"
в останнє...більше - це ніколи
і чути відголос думок
востаннє..більше жодної розмови
і серце, душу під стальний замок
її душа все спокою шукала
чекала і надіялась на щось
у світі мрій дівча ще мандрувало
і прагнула щоб все збулось
...а він?? ось знову написала
а його серце інша опіка
її немов листок перелистала
і в ньому іграшку знайшла
дівоче серце обливалось кровю
і розум впав навколішки без сил
скорилась нерозділеній любові
її покликав автостради схил
останнє слово: памятай будь ласка
останній видох вдох, і на щоці сльоза
і все: вже знята з ролі маска
на зустріч в пекло...може в небеса
а нАвколо летять автомобілі
нещирі люди майже розійшлись
знайшла себе назавжди у могилі
і відпустила те кохання в вись
вірш дуже душевний вийшов... тільки от жодне кохання не варте того щоб іти з життя таким шляхом... адже завжди за темною полосою настає світла а життя доводить що все що сталося з нами то на краще... кажу так тому що і сам закохувався до таких же безглуздих думок... Бог дав сил спинитись...
Гарний вірш але такий суворий... От я не дозволив убити свою героїню - мабуть добрий і наївний дуже...http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274299