...
Давай забудемо усе!
Згадаємо лиш радість.
Життя галопом пронесе.
Залишиться років лиш вартість.
Давай не будемо ховатись!
Від правди тої не втекти.
З собою лиш потрібно нам змагатись
Люди не шахи однієї гри.
Давай не будемо коритись!
Провладним партіям, царю.
Не можуть із народом вони вжитись,
Не в силі смак життя його пізнати і біду гірку…
Давай не будемо брехати!
Собі і іншим по життю.
Нам завжди є, що один одному сказати,
Але так рідко: «Я люблю!»
Давай робити все від серця!
Даруючи плоди добра.
Нехай помру! Але з паперу я не струся…
Поезія навіки там жива.
Давай, давай, давай!
Стою у дзеркала й кажу.
Вже так наїло все! Тим мінусам треба поставить край!
Тоді щасливим з посмішкою заживу…
...
