Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталя Данилюк: Коли печаль… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ ГАЛИНА КОРИЗМА, 19.06.2013 - 18:05
Коли печаль висушує до дна Твоїх очей глибокі океани... Слова віднайдені і неймовірно прекрасно передано словами Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Рада,що Вам сподобалось)Дякую щиро за Вашу увагу до моїх віршів!
Дефектоскопіст, 02.11.2011 - 09:06
"Я розумію:істина в вині,Проте ніяк не можу захмеліти..." Ваші твори можна "розивати" на цитати... Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Захвалюєте Ви мене...Та все ж приємно читати такі теплі відгуки) Дякую щиро!
Marika, 24.10.2011 - 13:02
Коли печаль нефритових очей,Мов океан в мою стікає душу, Перебираю пригорщі ночей І сторінками дні твої ворушу... Шикарно написано Буду у вас вчитися Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Рада,що Вам сподобалось)Дякую за добре слово!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро за цю чудову світлину-побажання і гарні слова на адресу мого вірша! Рада,дуже-дуже!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
О,читала той прекрасний вірш про істину в вині-краса!!! Все-таки,класика-безсмертна.
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Перехвалюєш ти мене...Та все-таки приємно читати такі відгуки)))
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Яка ж я рада,що Вам сподобався вірш)))Дякую щиро!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сердечно дякую,Ярославе! Приємно)))
Юхниця Євген, 20.10.2011 - 19:56
Непогано відчута лірика! Можна подумати(нефрітових очей - які це, нефрітові? - загальному колу людей..., ну, "вина" - взагалі - це - провина - в укр.мові, та - особливо, можливо й нічого страшного!)
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Нефритовий камінь зеленого кольору.Іноді нефритовим називають океан,бо він зеленуватого відтінку. Згідна з Вами,що далеко не кожному читачеві відомо,що воно таке-нефритові очі... Просто захотілося вжити це словосполучення,щоб додати якусь родзинку до вірша.Ну,і "вина"... А може і справді,все не так і страшно?.. Рада,що завітали до мене!
Просто Тетяночка, 20.10.2011 - 13:40
Відчувати біль іншої людини - чим це не справжня любов?.. Молодчинка.
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Які слова... Дякую,Сонечко!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сердечно дякую за Ваш відгук!
Яфинка, 20.10.2011 - 11:28
Наталю, привіт! А, може, краще трішки змінити кінцівку:Коли печаль висушує до дна Моїх очей глибокі океани. Бо у Вас вірш закінчуються чомусь незрозуміло. І до того ж у другій строфі останнього куплету Ви поставили три крапки. То логічніше сприймається "моїх очей глибокі океани". А вірш гарний, зболений, печальний! Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Може мені не вдалося достатньо змістовно передати суть вірша,але йдеться не про мою власну печаль,а про печаль близької людини і моє співпереживання їй. Дякую,Яфинко,за теплі Ваші слова! Приємно,що читаєте і цікавитесь)))
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро! Приємно,що Ви пройнялися)
|
|
|