Пелюстки троянди танцюють у двох.
Дві квітки в єднанні,
Така в них любов.
Цілунки, бажання єднають обох,
Колись їхнє страждання перетвориться в мох.
Та зараз квітучі і пахнуть як мед,
Їх стебла колючі, як руки тягнуться в верх.
Такі вже великі, та вже не малі,
В коханні отруєнім вони розцвіли.
Дарують лиш радість… коли молоді,
До поки є час, вони не старі.
Покрилися мохом дві квітки оті,
Троянди щасливі колись були ми.
Давай я обніму кохана моя,
Скоро і над нами покриється мохом земля