А серце йде до тебе знов,
Йому не да́но це забути,
Ти забери мою любов,
Я так бажаю все вернути....
Як хочу знов я у той сон,
Де ми щасливі, де разо́м,
Ти ангел, що зійшов з ікон,
А я...а я стою перед судо́м...
Перед судом не Божим,а людським,
Хай прокляне мене ледащо,
Ти будеш вічним, мов святим,
А я...я не прийду уже ні за́ що...
Я не вернусь у те життя,
Де люди забувають вічне,
Це вже не рай, це не земля...
І догорає мертвих свічка!
Як хочу я у інший світ,
У той, де все проходить у коханні,
Де люди, кажучи привіт,
Живуть не в гро\'шах, а в пізна́нні..
Та бачу, це уява тих,
Хто хоче вірити й кохати,
Хто хоче бачити живих,
Не тих, котрих вже не впізнати...
Я знов говорю про кохання,
Та болю в серці вже нема,
Біда пройшла, лишилося чекання...
І головне, я ще жива)
ID:
291464
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 07.11.2011 20:29:37
© дата внесення змiн: 07.11.2011 20:29:37
автор: IceHeart
Вкажіть причину вашої скарги
|
